Андріївські вечорниці!

 

Зима щедра різними народними звичаями та святами – такими, як Катерини, Андрія, Миколая невід’ємною ознакою яких є веселі забави. От 13 грудня одне з найвеселіших так званих «великих» вечорниць – Андріївські, коли молодь влаштовує усілякі ігри та забави. Доброго вечора, рада вітати вас на вечорницях. Саме такими словами ведуча Анжела Зіненко зустрічала гостей на Андріївських вечорницях у бібліотеці села Березівка. За доброю традицією 13 грудня вважається днем пам*яті мученецької смерті одного з дванадцяти апостолів - Хрестовив Андрія Первозваного. Розпочалося святкування з хвилинки історії, бібліотекар повідала як було колись і як зараз проходить це свято  і запросила свіх пройти до світлиці де вже на гостей чекала господиння Дарья Ратушняк. Як правило, вечорниці проводилися в оселі шанованої на селі жінки, яка повинна була наглядати за молодими людьми. Першими, ще до заходу сонця, збиралися дівчата, аби встигнути до приходу хлопців приготувати спільну вечерю і, найголовніше, спекти Калиту (калету, короля) – круглу пшеничну паляницю з отвором посередині чи збоку. Кожна з юнок місила свою невеличку частинку, замовляючи її на коханого, а потім ці шматочки клали до спільної діжі, додавали родзинки, сушені вишні, горіхи і ліпили Калиту, примовляючи:
«А ми Калиту місили,
З усіх криниць воду носили;
Як балабушки місили –
З ополонки воду носили…»

На Андріївських вечорницях молодь розважалась, співаючи українських пісень, граючи в ігри, брала участь у конкурсах, частувалась традиційними українськими стравами. Ну і, звичайно, які ж Андріївські вечорниці без парубоцьких забавлянь і жартівливих ворожінь.